Булінг в Україні: куди звертатися за допомогою

Булінг (з англійської перекладається, як залякування або цькування людини фізичним або психологічним шляхом) – агресивне переслідування одного з членів колективу (особливо поширене в школах та університетах). Цькування організовує один лідер, іноді зі спільниками, а більшість стають свідками.

Буллинг в Украине: куда обращаться за помощьюЖертва виявляється не в змозі захистити себе від нападок, таким чином, цькування відрізняється від конфлікту, де сили сторін приблизно рівні. Що робити, коли однокласники в школі і одногрупники в університеті, зовсім тебе не підтримують і, навіть, іноді стають ворогами, куди звертатися в пошуках захисту від булінгу в Україні?

Види булінгу

Чотири найбільш поширені види булінгу:

  • Вербальний – словесне знущання або залякування за допомогою жорстоких слів, яке включає в себе постійні образи, погрози і неповажні коментарі про будь-кого. Образи можуть стосуватися зовнішнього вигляду, релігії, етнічної приналежності, інвалідності, особливостей стилю одягу та інші;
  • Фізичний – агресивне фізичне залякування полягає у багаторазових повторюваних ударах, стусанах, підніжках, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином;
  • Соціальний – соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції, таким чином когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, наприклад, до спільної трапези за обіднім столом, гри, занять спортом або громадською діяльністю;
  • Кібербулінг – полягає в звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні і неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень у соціальних мережах та за допомогою смс. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.
Булінг в Україні
facebook

Факти у цифрах

За даними UNICEF 67% українців стикалися з цим явищем в школі, а жертвою стала кожна 4-та дитина.

Може здатися, що насильство в школі у великих масштабах з’явилося тільки в останні роки. Це не так. Ще в 1910 році у Відні Зигмунд Фрейд, Альфред Адлер і Вільям Стекел провели перший в Австро-Угорщині конгрес на тему «Суїцид, зокрема, суїцид серед учнів середньої школи». Фрейд стверджував, що не можна звинувачувати тільки школу в тому, що в ній стільки насильства. Просто в усі часи саме тут збираються незрілі ще особистості – діти і підлітки.

За даними UNICEF 67% українців стикалися з цим явищем в школі, а жертвою стала кожна 4-та дитина. Але жертв, звичайно, могло бути і більше. На сьогоднішній день одним з найбільш поширених є якраз кібербулінг – приниження за допомогою електронних гаджетів.

Де можуть допомогти в разі булінгу

Поліція (всеукраїнський телефон Національної поліції України – 102)

Читай также – Домашнее насилие в Украине: куда обращаться за помощью

Поліція – державна система, яка створена для того, щоб захищати громадян країни в ситуаціях, які загрожують безпеці та життєдіяльності, тому обов’язково скористайтеся своїм правом.

У Міністерстві юстиції України пропонують звертатися за юридичною консультацією в єдиний контакт-центр юридичної допомоги за номером 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – слід звернутися у Національну дитячу “гарячу лінію” для дітей і батьків з питань захисту їхніх прав за номером 116 111 (для дзвінків з мобільного).

Експертна думка

Ivetta звернулася за експертною думкою до фахівців з різних сфер діяльності.

Українська телеведуча Яніна Соколова відверто поділилася з нами, що з булінгом зіткнулася і її сім’я.

Украинская телеведущая Янина Соколова«Все сталося несподівано! На весняних канікулах ми їхали з моїм сином Миколою в машині, і я мимохіть запитала, чи хоче він повертатися до школи. Він сказав, що не проти, але боїться тих хлопчиків, які знімають його на телефон в туалеті … Від несподіванки я відразу зупинила машину і стала розпитувати сина. Він розповів, що, коли він ходить в туалет, до нього заходять хлопці зі старших класів, знімають його на відео, примовляючи, що скоро він стане “зіркою ютуба”. І, виявляється, це повторювалося неодноразово!

За регламентом в туалет для учнів молодших класів ніхто крім них самих заходити не має прав. Тож я одразу написала в загальний вайбер нашого класу і батьки стали з’ясовувати, чи відбувається це і з їхніми дітьми теж. Виявляється, і вони зіткнулися з цим! З ранку цих хлопців ідентифікували і одразу відрахували. Завдяки своєчасному втручанню для сина те, що трапилося не стало травмою. Але я зрозуміла, що потрібно частіше і уважніше спілкуватися з дітьми і втручатися в те, що відбувається. Щоб не повторилася ситуація в Одесі, де школярі масово побили свою ж однокласницю. Її мама говорила, що на початку навіть боялася виносити цю ситуацію в публічну площину, адже боялася щоб її дочці не було ще гірше. Але я вважаю, мовчати в таких ситуаціях не можна! Як результат – тепер в школі, де вчиться мій син, є камери, які фіксують вхід в туалет, і я можу завжди подивитися цей запис. Обладнання придбали за рахунок самого навчального закладу! ”

Як же з правової точки зору убезпечити дитину і як захистити її за допомоги букви закону? Розповість юрист Антон Бойко.

Юрист Антон БойкоВ Україні законодавство щодо захисту прав дитини досить широке. Це і Конституція України, і Закони «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про попередження насильства в сім’ї», Цивільний та Сімейний кодекси, а також імплементування в наше законодавство міжнародного документу – Конвенції ООН про права дитини. Всі ці нормативні акти містять правила, що закріплюють принципи регулювання відносин між дітьми. Однак, вони залишаються відносно безсилими перед таким явищем, як булінг або цькування. Це комплексна проблема, і навряд чи її можна вирішити винятково у кримінальній площині.

Що ж робити, якщо кривдник – це інша дитина?

Частково це вирішується тим, що за дитину до 14 років всю відповідальність несуть батьки. Це може бути майнова компенсація пошкоджених речей або витрати на лікування.

Читай также – Как не стать жертвой преступника

Кодекс про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс містять відповідальність за невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування в разі тяжких наслідків. Але тут слід визнати, що практично неможливо залучити батьків за дії «невихованої» дитини за цими статтями.

Уголовная ответственность для ребенкаКримінальна відповідальність для дитини з 14 років може настати винятково за вбивство, згвалтування, нанесення тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, крадіжки, навмисного знищення майна…

Батьки мають право захищати законні інтереси своїх дітей.

10 липня 2018 року в парламенті був зареєстрований законопроект №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу». Цим законопроектом пропонується надати законодавче визначення поняттю булінг, внести зміни в Закон України «Про освіту». Зокрема, пропонується визначити поняття булінг, як моральне або фізичне насильство, агресію в будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати людину своїм інтересам та інші ознаки свідомого жорстокого поводження.

Пропонується залучати батьків до адміністративної відповідальності за вчинення малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, правопорушень, відповідальність за які накладення штрафу до 850 грн.

Тим часом, якщо дитину ображають в школі, батькам спочатку необхідно провести бесіду з кривдниками і їх батьками, вчителями, класними керівниками та директорами шкіл. Батьки мають право захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних державних органах і суді.

Читай также – Как правильно реагировать на насилие в семье

Першим кроком у захисті є звернення до адміністрації школи. Там повинен працювати психолог, і допомога у вирішенні подібних конфліктів є його основним завданням. Якщо адміністрація навчального закладу відмовляється проводити бесіди між дітьми і психологом, можна звернутися в районний відділ освіти та до уповноваженого з прав дітей. Також допомогти можуть органи місцевого самоврядування, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, поліції та інших уповноважених органів

Наскільки мені відомо, в США поліцію часто залучають до вирішення конфліктних ситуацій між учнями, в тому числі і в профілактичних цілях. Поліцейські навіть читають лекції і проводять бесіди з дітьми».

Також за коментарями ми звернулися до психолога Лесі Матвєєвої, яка поділилася дієвими порадами щодо того, як вчасно зрозуміти і допомогти діткам, які зіткнулися з жорстокістю оточуючих.

психолог Леся Матвеева– Діти часто приховують, що їх ображають, чи є якісь ознаки чи маркери того, що над дитиною відбувається психологічне насильство?

– Потрібно уважно ставитися до дитини. Якщо ваше спілкування – це обмін декількома банальними фразами, наприклад: «Як справи? Нормально», чи дитиною займається бабуся / няня, а ви не цікавитесь його життям, то помітити це буде складно. Щоб дитина прагнула з вами поділитися – у вас мають бути близькі відносини і товариська, довірлива атмосфера у сім’ї. Дружні і теплі відносини з дітьми – це профілактика того, що вони не захочуть від вас щось приховувати і, в разі проблем, звернуться до вас. Третя умова – ви повинні завжди бути на їхньому боці. Дитина повинна бути впевнена, що ви не звинувачуватиме її.

На що варто звернути увагу в поведінці дитини, що може бути сигналом про психологічне насильство над ним:

  • Занепокоєння, тривожність, нервовий тік, порушення апетиту і сну;
  • Часті застуди і часті легкі нездужання, щоб отримати привід не йти в школу;
  • Пригнічений стан, сумний / втомлений / виснажений вигляд;
  • Замкнутість, небажання спілкуватися, однотипні відповіді. Можливо навіть агресивна поведінка (репліки із серії: «Відчепися від мене», ігнорування ваших запитань), якщо ви проявляєте наполегливість, намагаючись достукатися до дитини;
  • Знижений рівень успішності, погані оцінки, яких раніше не було.

Потрібно, щоб дитина відчула себе в безпеці з вами і зрозуміла, що вам можна довіряти.

Щоб підштовхнути дитину до розмови, покажіть їй свою відкритість і доброзичливість. Так і скажіть, що помітили зміни в її поведінці. Потрібно, щоб дитина відчула себе в безпеці з вами і зрозуміла, що вам можна довіряти. Задавайте питання, які потребують розгорнутих відповідей, замість односкладових «так» і «ні». Наприклад: «Що засмутило тебе?», «Чому ти останнім часом без настрою?», «Хто твої друзі і що ви робите разом?», «Хто тобі не подобається?».

Поділіться своїми переживаннями в формі повідомлень: «Я турбуюся про тебе», «Мені сумно бачити, що тобі погано». Розкажіть про свій досвід, коли ви переживали булінг в школі (майже у кожного є така історія). І будьте терплячими. Будьте поруч, але не тисніть. Як тільки дитина почне говорити, продемонструйте їй свою підтримку: підбадьорте, обійміть, дайте виговоритися і разом поміркуйте, як можна вчинити в такій ситуації, розіграйте в ролях як можна відповідати кривднику.

– Яку психологічну підтримку потрібно надати дитині?

Читай также – Какие права и гарантии есть у одиноких родителей

– Головне, що ви можете зробити для дитини – любити і не оцінювати її успіхи/досягнення. Як тільки вона розповість про свої проблеми, скажіть, наскільки це для вас важливо і серйозно. Зберігайте спокій, щоб дитина не відчула себе ще більш нещасною через те, що потрапила у лави жертви булінгу. Підтримайте її подібними фразами: «У цьому немає твоєї провини», «Ти не один, з багатьма таке трапляється», «Я на твоєму боці». Разом обговоріть подальший план дій, щоб знайти способи протистояти булінгу, знайдіть союзників, наприклад, це можуть бути вчителі.

– Чи слід батькам безпосередньо йти розмовляти з кривдниками і як змоделювати цю розмову?

– Це залежить від ситуації, наскільки все серйозно, чи є небезпека для здоров’я, життя дитини. Якщо відбувається сильне цькування, потрібно залучати вчителів, керівників школи. Ви маєте на це право.

Однак, будемо реалістами, класний керівник (шкільна система залишається недосконалою) може відмовитися вирішувати ситуацію. Тоді ваше завдання, не дати їм цього зробити. Не давайте їм спати спокійно, зробіть вашу проблему їхньою проблемою. Нехай вірус булінгу не поширюється далі! Ця ситуація не вирішиться, якщо ви не докладатимете зусиль. Спілкуйтеся з іншими батьками, щоб краще зрозуміти ситуацію в класі.

Як батькам підготувати дитину перед тим, як вона піде в перший раз в дитячий садок чи школу?профилактика, как родителям подготовить ребенка перед походом в первый раз в детский сад и школу, чтобы он с этим не столкнулся

Жертвой булінгу може стати кожен, незалежно від фізичних даних і соціального статусу. Але, звичайно, є певні риси і зовнішні ознаки, які провокують інших на прояв агресії. Так, специфічний зовнішній вигляд (нестандартна зовнішність, інша національність); особливості розвитку; підвищена чутливість (плаксивость), невміння відстоювати свої інтереси; характер лідера – через все це дитина може опинитися у зоні ризику.

Якщо дитина потрапляє у новий коллектив, то може відчути що її не приймають у це коло.

Діти, які вміють легко встановлювати дружні зв’язки – рідше стають жертвами булінгу.

У суспільстві низький рівень толерантності, однак не слід ховатися у натовпі лише для того щоб не викликати агресію. Діти, які вміють легко встановлювати дружні зв’язки – рідше стають жертвами булінгу. У будь-якому випадку, дитина, так чи інакше пов’язана з цим явищем: жертва або сторонній спостерігач. Першопочатково слід навчити дитину самозахисту та пошук підтримки серед однолітків. Завжди підтримуйте дитину і обговорюйте варіанти, як зарадити у будь-якій складній ситуації.

Поради батькам

Ніколи не можна замовчувати конфлікт! Слід зробити проблему публічною. Це має обговорювати весь шкільний заклад, вчителі, учні. Для того, щоб усі зрозуміли, яка це катастрофа і як може впливати на усіх. Вам слід акцентувати на фактах, чітко окреслити проблему і вимагати негайної реакції, тоді зростають шанси на швидке подолання проблеми. Лише вам вирішувати чи слід дитині продовжувати відвідувати навчальний заклад у цей час. Орієнтуйтеся на реакцію дитини.

Редакція журналу «IVETTA» щиро сподівається, що ці поради допоможуть вам, і це страшне слово «булінг» більше ніколи не буде мати до вас ніякого відношення. Поширюйте цю статтю серед сімей, які зіткнулися з цією проблемою.

Також стаття доступна російською мовою Буллинг в Украине .