Домашнє насильство в Україні: куди звертатися за допомогою

Прийнято вважати, що сім’я — це люди, які тебе завжди зрозуміють, приголублять і «зарядять» силами рухатися далі. Це в ідеалі, але ж, на жаль, багато жінок в своїй сім’ї не те що не чекають розради і не отримують любов, ласку і турботу, а замість цього зазнають принижень, образ і навіть рукоприкладства. Що робити, коли чоловік зовсім не підтримка і опора, а тиран, куди звертатися у пошуках захисту від домашнього насильства?

Законодавче визначення насильства в сім’ї

Читайте также — Отмена штрафа за совершение насилия в семье: за или против

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства, що здійснюються в сім’ї або в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім або нинішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) в родинних відносинах або в шлюбі між собою, незалежно від того, проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, в тому ж місці, що і потерпіла особа, а також погрози вчинення таких діянь.

В Конституції України детально розписані права людини, які ніхто не в праві порушувати:

1. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21). 
2. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості (стаття 23).
3. Кожна людина має невід’ємне право на життя (стаття 27).
4. Кожен має право на повагу до його гідності (стаття 28).
5. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність (стаття 29).

Також в Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чітко позначено, що жертва насильства в сім’ї — це член сім’ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім’ї. 

Види насильства в сім’ї

Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» виділяє чотири види насильства в сім’ї:

1. Фізичне — умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності.
2. Сексуальне — протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.
3. Психологічне — насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може наноситися або завдається шкода психічному здоров’ю.
4. Економічне — умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Жертвами цих видів насильства можуть стати як жінки, так і чоловіки. Але так вже історично склалося, що частіше агресором виступає чоловік. Психологи кажуть, що таким чином чоловік компенсує свої внутрішні конфлікти і нереалізованість.

Факти в цифрах

У червні 2017 року представник Фонду народонаселення ООН в Україні та Білорусі Нузхат Есан повідомила, що згідно з розрахунками Фонду народонаселення ООН в Україні від фізичного насильства страждають 4 млн жінок, а від сексуального — 1,8 млн.

Читайте также — Как правильно реагировать на насилие в семье

Але цю цифру не можна вважати повністю достовірною, оскільки розрахунки ґрунтувалися на середньосвітових показниках, які були зареєстровані органами влади або недержавними організаціями в які зверталися жертви. Це прозвучить жахливо, але в загальному жертв домашнього насильства в кількісному співвідношенні більше, ніж жертв грабежів і автокатастроф разом узятих. 

Правила безпеки в разі фізичного насильства

1. Виклич поліцію.
2. Не мовчи! Розкажи про свою проблему рідним, близьким, друзям і обов’язково звернися по допомогу до фахівців.
3. Заздалегідь знайди місце, куди зможеш піти в разі небезпеки.
4. Намагайся уникати суперечок у ванній кімнаті, на кухні, де є гострі і ріжучі предмети.
5. Якщо суперечка вже почалася, намагайся перебувати в кімнаті з якої легко можна вийти.
6. Попроси сусідів викликати поліцію, як тільки вони почують твій крик про допомогу.
7. Сховай запасні ключі від квартири (машини) так, щоб в момент небезпеки ними можна було скористатися.
8. Сховай в безпечному місці гроші і документи.
9. Тримай під рукою номери телефонів соціальних служб, кризових і реабілітаційних центрів, неурядових організацій, які надають допомогу особам постраждалим від насильства в сім’ї.
10. Не відповідай агресією на агресію.
11. Не залишайся наодинці з кривдником та заручись підтримкою близьких людей.
12. Будь сильною і впевненою в собі.

Законодавча основа при сімейному насильстві

Крім статей Конституції України, якими можна мотивувати бажання притягти до відповідальності кривдника, скористайся і іншими нормативно-правовими актами:

1. Закон України Про запобігання та протидію домашньому насильству
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 №616 «Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу».
3. Наказ від 7.09.2009 №3131 / 386 «Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї».
4. Наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 16.02.2004 №5 / 34/24/11 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення».
5. Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.06. 2006 №1983 / 388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах».

Відповідальність

Україна не ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильства над жінками та домашнього насильства і боротьбу з цими явищами, так звану Стамбульську конвенцію. Вона була відкрита до підписання 11 травня 2011 року в рамках 121 засідання Комітету міністрів Ради Європи в Стамбулі (Туреччина).

Однак, Верховна Рада в 2017-му році імплементувала до законодавства її положення. Рада ухвалила законопроекти 4952 і 5294, якими криміналізувала домашнє насильство. В Україні термін «домашнє насильство» з’явився у законодавчому полі, а це допоможе розширити правові рамки захисту жінок. Сьогодні поняття «насильство в сім’ї» поки обмежується протиправними діями членів сім’ї щодо жінки.

Сім’я ж, відповідно до Сімейного кодексу, це об’єднання спільним побутом. Виходить, що якщо дівчина зустрічається з чоловіком, але вони офіційно проживають на різних територіях і їх відносини не узаконені, то в разі, коли чоловік, наприклад, заподіяв фізичну шкоду своїй коханій або цивільній дружині, його дії не підпадають під визначення «насильство в сім’ї».

Після прийняття даних законопроектів, ці категорії розширяться. Якщо член пари заподіює фізичну, економічну, психологічну або сексуальну шкоду, то він буде підпадати під категорію агресора, що здійснює домашнє насильство, навіть якщо стосунки не зареєстровані офіційно. Це означає, що він зможе понести кримінальне покарання.

Тепер кривдникові загрожує наступна відповідальність:

1. Від 150-ти годин громадських робіт до двох років в’язниці.
2. Домашнім насильством вважають не тільки побої, а й примус до інтиму, психологічний тиск, або ж обмеження у фінансах на елементарні потреби.
3. Вся відповідальність кривдника, за свої дії, залишається навіть, якщо партнери проживають у цивільному шлюбі.
4. Кримінальне покарання за проведення аборту без згоди жінки. Примус до аборту без добровільної згоди потерпілої карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
5. Примушення до шлюбу або співжиття карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Цікаві факти

1. Жодна з консультаційних структур не може змусити подати в поліцію заяву на насильника. Вони уповноважені лише надати інформацію про можливі дії жертви.
2. Якщо жінка відбирає у чоловіка всю зарплату — вона виступає агресором по відношенню до чоловіка, завдаючи економічне насильство.
3. Міжнародний День боротьби з ліквідацією насильства щодо жінок відзначається 25 листопада. Генеральна Асамблея ООН обрала дату в пам’ять про сестер Мірабаль, які брали участь в Революційному русі Домініканської республіки і були вбиті в цей день у 1960 році.
4. В Україні в лютому 2015 року було скасовано штраф за вчинення насильства в сім’ї, оскільки в більшості випадків сама жінка і оплачувала його. Тепер замість штрафу чоловік-агресор повинен відпрацьовувати на громадських роботах.
5. Найчастіше агресором виступає чоловік, але якщо він виступає в ролі жертви, то буде замовчувати цей факт довше, ніж найтерплячіша жінка.

Експертна думка

Ivetta звернулася за експертною думкою до фахівців із різних сфер діяльності.

Катерина Бороздіна, директор департаменту експертизи моніторингу та законотворчої діяльності громадської організації «Ла Страда Україна»

Не кожна жінка не тільки в Україні, але і в світі, вирішує піти в державну структуру для того, щоб написати заяву на свого чоловіка-агресора, який здійснював по відношенню до неї насильницькі дії і це сприяє тому, що домашній тиран продовжує діяти. Поширений міф про те, що жінки з бідних сімей страждають від насильства частіше, ніж забезпечені жінки.

Фактору насильства можна піддатися, навіть не усвідомлюючи цього. Наприклад, жінка живе з чоловіком, який добре заробляє і не дозволяє їй ходити на роботу. А це один із видів насильства: відсутність доступу до самовираження і праці. Іноді жінка вважає, що це неправильно, але не ідентифікує, як насильство.

Офіційної статистики щодо того, жінки якого віку більше страждають від домашнього узурпування, не існує, але на «гарячу лінію» «Ла Страда Україна» частіше телефонують жінки у віці 25-45 років.

Олена Рихальська, кандидат психологічних наук, психотерапевт і тренер в області психології успіху і сімейної психотерапії

Серед пацієнток, які звертаються до мене, близько 5% приходять із проблемою домашнього насильства, причому за 23 роки практики ця статистика не змінилася.

Жінку, яка піддавалася домашньому насильству, можна визначити візуально, побачивши замасковані тональним кремом синці, червоні очі, набрякле обличчя. А на емоційному рівні це часто пригнічена, замкнута в собі жінка, яка мало говорить і відводить погляд. Вона багато приховує, адже їй весь час здається, що хтось помітить і здогадається про те, які приниження їй доводиться переживати вдома.

Вона з незрозумілих причин може не вийти на роботу, хоча зазвичай дуже пунктуальна і може тягнути на собі більше, ніж необхідно, адже не вміє говорити «ні» не тільки вдома, але і в будь-яких інших соціальних стосунках. Загалом, основна характеристика: замкнута поведінка. Людина, як в мушлі, і коли до неї намагаються достукатися, то вона або йде геть, або припиняє спілкування.

Найбільше домашньому насильству піддаються жінки-«жертви», як їх зараз називають в психології. Це жінки зі стабільно заниженою самооцінкою, невпевнені в собі, жінки з великою кількістю страхів, із підвищеним рівнем тривожності (найчастіше причини цього криються ще в дитинстві). Найбільш поширеною в моїй практиці є ситуація, коли жінка «ламається» внаслідок дуже сильної стресової ситуації, а чоловік приходить на допомогу у важкий момент і сприймається як рятівник, який в подальшому виявляється зовсім іншою людиною.

Також можна виділити соціальні причини. Наприклад, жінка опиняється в ситуації, коли не здатна сама утримувати дитину, перебуває в повній психологічної залежності від насильника і не може розірвати це коло. Буває і так, що заміж виходять за принца, але він потроху починає перевтілюватися. Спочатку це може бути емоційним насильством, яке поступово переходить у фізичне. Ударив і вибачився, потім вдарив сильніше, потім спалахи агресії набирають обертів і стають частішими і жорстокішими, вибив зуби, побив вагітну…

Жінка кожного разу вибачає тому що свято вірить, що він покаявся, але якщо чоловік вдарив більше двох разів, то велика ймовірність того, що побої і приниження увійдуть в систему, стануть нормою. А жінка буде жити в постійному страху, емоційно ослабне і врешті-решт у неї просто не вистачить емоційних сил піти або дати відсіч.

У психології садиста є ще один аспект: він не добиває свою жертву, а рятує в останній момент тому, що вона йому потрібна, дорога і він по-своєму любить її. Він може красиво загладжувати свою провину: валятися в ногах або дарувати шикарні подарунки. Одна моя клієнтка так намагалася виправдати поведінку свого чоловіка, який вибив їй все передні зуби: «Зате він поставив мені інші, дуже дорогі і красиві», але потім він їй вибив і ці… Поведінка чоловіка, схильного до агресії і жорстокості повторюється, стає ще більш жорстокою.

Найстрашніше для жінок, які піддаються фізичному насильству, це те, що агресор робить це несподівано. Жертва живе в постійному страху, вона намагається, щоб усе було ідеальним і не було приводів для скандалу. Однак чоловікові-садистові все одно, він може несподівано закипіти через те, що йому суп здався недосоленим або дружина на нього не так подивилася. Такі чоловіки часто починають переслідувати екс-дружину навіть після розлучення, погрожувати тим, що заберуть дітей, фізичною розправою.

Анна Рашко, асистент програм МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» 

Лінії допомоги «Парасолька від насильства»  діє в рамках проекту «Свобода від насильства: покращення доступу до соціальних послуг в Україні», який впроваджує МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» за підтримки Європейського Союзу. Всі, хто зіштовхнувся із проблемою домашнього насильства, можуть зателефонувати на нашу гарячу лінію для того, щоб отримати психологічну допомогу. Починаючи з жовтня 2015 року, ми вже надали допомогу більше ніж ста постраждалим від домашньої тиранії. Звичайно, найбільше за допомогою звертаються жінки, але було кілька дзвінків і від чоловіків.

Це гарна тенденція, оскільки це означає, що сильна стать готова визнати свою слабкість. Часто жертви просять повідомити адреси місць, де можна пожити якийсь час для того, щоб вирішити, як діяти далі. Думаю, що дзвінків не так багато тому, що люди недостатньо поінформовані про те, що є організації, які хочуть допомогти. У найближчі роки завдяки рекламним акціям це питання зможе вирішитися.

Катерина Булатова, ведуча програми «Свідок», НТН

Програма «Свідок», на жаль, доводить, що в Україні насильство процвітає. І жертвами цього стають не тільки жінки. Говорити про причини і наслідки цієї проблеми можна дуже довго. Тема складна і болюча для багатьох українок. Багато жінок систематично піддаються всім чотирьом видам насильства: економічному, сексуальному, фізичному і психологічному.

Якщо ж аналізувати проблеми, які піднімаються в програмі, то в більшості випадків наші героїні стають жертвами сексуального і фізичного насильства. Але все одно дуже складно зрозуміти глобально, з чим українки стикаються частіше. Жертви насильства дуже рідко говорять про те, що з ними сталося. Страшно, що багато жінок роками (тільки вдумайтеся — роками!) можуть терпіти знущання і бояться про це розповісти не тільки правоохоронцям, але і близьким людям!

На жаль, звернення на телебачення і допомогу до наших фахівців повністю проблему насильства над жінками вирішити не може. Але! Це один із важелів впливу на усвідомлення проблеми суспільством. А історії, які набувають розголосу, дуже часто допомагають зловити і, найголовніше, покарати злочинця! І не тільки. Це змушує задуматися багатьох інших жінок, і — щиро сподіваюся на це — допомагає запобігти таким ситуаціям у їхньому житті.

Я дуже добре пам’ятаю моторошну історію Оксани Макар. У 2012 році троє хлопців жорстоко зґвалтували 18-річну дівчину, а потім спробували її задушити і спалити. Після таких звірств дівчина змогла вижити і назвати імена кривдників. У той же день підозрюваних затримали, але через кілька годин відпустили. І тільки завдяки реакції журналістів і громадськості ґвалтівників вдалося повернути під варту і домогтися для кожного з них покарання. Цю історію ЗМІ вели від початку і до кінця. Дуже шкода, що організм Оксани не зміг витримати перенесених травм і дівчина померла…

Журналістам часто вдається навіть розкрити злочини, розслідування яких зайшли в глухий кут. Буквально кілька місяців тому журналісту «Свідка» Павлу Прядко вдалося дізнатися про жертву фізичної розправи. Жорстоко вбиту жінку дуже довго не могли впізнати. І завдяки його сюжету в програмі, де Павло показав портрет убитої, знайшлися її родичі і справа зрушила з місця. Ба більше — завдяки роботі нашого журналіста вдалося розшукати вбивць. З’ясувалося, що вони жорстоко розправилися ще й з донькою убитої. Ця страшна справа ще не доведена до кінця. Триває слідство. Але журналісти «Свідка» контролюють процес, і вбивці обов’язково будуть покарані.

Таких історій багато і дуже хочеться, щоб жінки України усвідомили, що не можна терпіти знущання над собою, не можна замовчувати про ці випадки. Якщо не мовчати, то нелюд буде покараний. І це може врятувати життя багатьом іншим людям. Бережіть себе!

Євгенія Іванова, психолог

Багато жінок терплять насильство роками і не йдуть від чоловіка-тирана. В основному через комплекс факторів, а не з якоїсь однієї причини. Зазвичай, коли жінка пояснює своє терпіння домашнього насильства тим, що робить це заради дітей, і як тільки вони виростуть, вона піде від чоловіка, то це лише відмовка. Причини не настільки очевидні. Коли діти виростуть, жертва чоловіка-тирана вирішить, що вже не знайде собі нікого, що сама не впорається, і все одно залишиться з ним. У психологічній практиці з жертвами домашнього насильства працювати дуже складно, так як жінка всіляко чинить опір домозі, яку їй намагаються надати.

Ось із яких причин для неї бути жертвою — це звичний спосіб взаємодії з чоловіками:

1. Насильство — це щось звичайне в її сприйнятті.
2. В дитинстві жінка пережила багато страждань і відчувала на собі подібне ставлення з боку батьків / опікунів.
3. Небажання брати відповідальність за своє життя, завжди можна зайняти позицію жертви обставин.
4. Отримання «вторинної вигоди», адже скаржачись на своє життя, можна розраховувати на порцію уваги і підтримки оточуючих.
5. Чоловік компенсує свої спалахи гніву подарунками або епізодичною турботою.

Читайте также — Заключение и расторжение брака с иностранцем: о чем нужно знать

Жінці, яка стала жертвою домашнього насильства, потрібно звертатися за підтримкою до близьких. Не розраховувати, що чоловік зміниться, і виходити із стосунків з таким чоловіком. Якщо він в спалаху гніву дозволив собі вдарити жінку або заборонив йти на зустріч, забрав гроші, змусив до близькості без згоди, то потрібно негайно розривати ці стосунки. Негайно, інакше завтра він прийде з квітами-вибаченнями, буде обіцяти, що більше такого більше не станеться, і жінка знову застрягне в цій павутині «жертва-переслідувач» на довгі роки.

Потрібно не соромитися звертатися по допомогу до сім’ї, друзів, соціальних служб. Для того ж, щоб не стати жертвою домашнього насильства, потрібно зберігати свою самостійність, не закриватися в собі, не обривати зв’язок із рідними і друзями. Якщо жінка має власні кошти, може утримувати себе і дітей без допомоги чоловіка, вона навряд чи буде терпіти домашнє насильство. А чоловік, знаючи, що вона завжди може звернутися по допомогу до брата / батька або ж збере речі і виїде, не зможе так легко маніпулювати нею та ображати.

 Lilu, співачка, теле-, радіоведуча 

Я вважаю проблему насильства в сім’ї не національною, а проблемою світового масштабу. Від нього страждають у всьому світі! Питання лише в тому, що в більш цивілізованих країнах жінки страждають менше, а в інших прекрасна половина людства страждає більше, але частіше про це мовчить. Головна причина насильства в сім’ї — неправильне виховання дівчаток. Швидше за все, мама формує неправильний погляд на життя, на світ і на побудову стосунків із чоловіками. У нашій країні це на рівні ментальності. Прислів’я «Б’є, значить, любить» було дуже популярним, і сміття з хати виносити було соромно — краще терпіти. На щастя, зараз це прислів’я втратило свою актуальність.

Щоб уникнути насильства в сім’ї, має бути більше інформаційних центрів, які б допомагали жінкам у подібних випадках. Жінці потрібна не тільки психологічна підтримка, а й можливість тимчасового поселення в інше місце. Головне, щоб жінки знали, куди бігти і куди дзвонити. Найчастіше через незнання доводиться відмовчуватися. Думаю, для старшокласників або студентів потрібно ввести курс, який би навчав правилам поведінки в суспільстві та з іншими людьми, щоб розуміти — що прийнятно, а що навпаки. Багато дівчат із провінційних міст вважають, що насильство в сім’ї — це своєрідна норма сімейного життя. У таких випадках інститут шлюбу втрачає своє позитивне забарвлення.

І останнє. Наші жінки повинні бути більш самостійні і впевнені в собі, самостійно заробляти на свої мінімальні витрати, на своє утримання. Не потрібно відчувати залежність в матеріальному плані від чоловіків. Жінка, яка себе любить і поважає, не дозволить порушити кордони, вона, скоріше, піде на розрив, ніж буде терпіти і мовчати.

Де можуть допомогти у випадку сімейного насильства

Поліція (всеукраїнський телефон Національної поліції України — 102)

Поліція — державна система, яка створена для того, щоб захищати громадян країни в ситуаціях, які загрожують безпеці та життєдіяльності, тому скористайся своїм правом.

Зроби наступне в разі, якщо ти піддалася насильству в сім’ї:

1. Не лінуйся дізнатися контакти дільничного, який зможе пояснити кривдникові, що той своїми діями порушує Закон. Також він допоможе скоординувати в подальших діях. Пам’ятай: дільничний зобов’язаний приймати і розглядати заяви (повідомлення) про вчинення насильства в сім’ї.
2. Подай заяву в поліцію, в якій вкажи:
   1. хто подає заяву (ПІБ, дату народження, місце реєстрації та фактичного проживання);
   2. опис правопорушення (місця, часу, обставин і детального опису дій правопорушника);
   3. список свідків, які зможуть підтвердити слова потерпілої і їх координати.
3. Пройди судово-медичну експертизу для того, щоб засвідчити факт рукоприкладства.

І тільки потім агресор отримає адміністративне або кримінальне покарання в залежності від тяжкості тілесних ушкоджень.

Ла Страда Україна (офіційний сайт «Ла Страда Україна»)

Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда Україна» працює більше 17-ти років. Це частина міжнародної організації «Ла Страда», діяльність якої спрямована на попередження насильства в сім’ї, гендерної дискримінації, торгівлі людьми і на захист прав дітей.

У 2015 році на Національну гарячу лінію із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації надійшло 90135 дзвінків (для порівняння у 2014 році — 7725). Майже 55% від цієї цифри припадає на дзвінки щодо домашнього насильства. Якщо говорити про розподіл за статтю, то жінок зателефонувало 82,1%, а чоловіків всього 17,9%. Фахівці «Ла Страда Україна» пояснюють це тим, що жінки більш схильні до того, щоб піднімати питання порушення прав не тільки своїх, але і чужих. Сьогодні на базі центру «Ла Страда-Україна» працюють дві національні гарячі лінії:

1. Національна гаряча лінія для дітей (всеукраїнські телефони: 0 800 500 225 або 772 з мобільного (безкоштовно для абонентів Kyivstar); 
2. Національна гаряча лінія із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації(всеукраїнські телефони: 0 800 500 335 або 386 з мобільного (безкоштовно для абонентів Kyivstar, MTС, Lifecell). Години роботи гарячої лінії — 24/7. 

У будь-який момент людина, якій необхідна допомога або інформація про насильство в сім’ї, може зателефонувати і отримати у нічний період консультацію психолога, а в денний час — психолога, юриста і соцпрацівника.
Також в Україні діє 21 центр соціально-психологічної допомоги та 8 центрів медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї. Їх адреси і контакти можна дізнатися за телефоном гарячої лінії або в місцевих адміністраціях. Деякі адреси ми наводимо нижче.

Лінія допомоги «Парасолька від насильства»
Графік роботи: пн-пт 15.00-19.00 
Тел: (044) 456-78-50 

Жіночий кризовий центр
Тел. (044) 241 85 63

Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді 
м. Київ, вул. Довженка, 2 Графік роботи: пн-пт 9.00-18.00 
Тел: (044) 458-27-67 
www.ssm.kiev.ua 

Київський міський центр сім’ї «Родинний дім» 
м. Київ, вул. Салютна, 11-а 
Графік роботи: пн-чт 9.00-18.00; пт 9.00-16.45
Тел: (063) 392-91-93, (067) 776-62-65 

Київський міський центр по роботі з жінками 
м. Київ, вул. Мельникова, 20 
Тел: (044) 489-44-48 

Якщо ти стала жертвою домашнього насильства, скористайся нашими порадами і звертайся до компетентних фахівців, чиї адреси та координати вказані вище. Пам’ятай, твоє життя і здоров’я — найцінніше, що у тебе є.